Свідомість бідності: вирок чи звинувачення

Катерина Ходгсон. Автор книги "Гроші дивляться на тебе. Психологія грошей"

Сприйняття грошей тісно пов'язане з ідентичністю і тому ми часто асоціюємо себе з певними фінансовими статусами: бідний, середній клас, багатий. І, що цікаво, це не завжди відповідає реальній ситуації. Наприклад, бідняк може почуватися забезпеченим, а людина з високою зарплатою може вважати себе бідною (мати свідомість бідності).

Свідомість бідності - це комплекс почуттів, переконань і дій, які вкорінюються у нашій психіці та впливають на наші стосунки з грошима. Іноді це відчуття тривоги, страху, розчарування або суму, іноді ейфорії та романтизму - все це  повʼязано з нашими фінансовими рішеннями і лише поглиблює фінансову нестабільність. 

Такі люди можуть мати діаметрально протилежні сценарії поводження з грошима - або бути жадібним і боятися витратити кожну копійку (пам’ятаєте Скруджа у  версії Діснея?), або витрачати все до останнього і бути постійно в боргах. 

Хоча свідомість бідності породжується різними причинами, і може мати різні прояви, ви можете ідентифікувати іі за такою основною ознакою як інфантильний підхід до життя та грошових питань, коли за штурвалом фінансового корабля стоять дитячі або обмежуючі переконання. 

І, як ви вже зрозуміли, свідомість бідності не має ніякого відношення до реального фінансового стану людини, а багатство та слава зовсім не гарантують здорові стосунки з грошима. 

Наприклад, коли Брітні Спірс розлучалася, з'ясувалося, що при доході майже $800 000 на місяць, у неї зовсім не було заощаджень. Вона витратила величезні гроші на ресторани, нерухомість та розваги. А фотограф Анні Лейбовіц примудрилась нажити $24 млн боргів і навіть не змогла оформити спадщину, оскільки їй не було чим заплатити податок.

Причини виникнення свідомості бідності

Найперша і найголовніша з них - нездатність пройти через розчарування.

Багато з нас шукають прості рішення та швидкі формули успіху, і коли ці очікування не справджуються, виникає глибоке розчарування, якого ми намагаємося уникнути не розуміючи, що цей досвід є ключовим для нашого фінансового розвитку. Саме таке невміння проживати розчарування у стосунках із грошима формує свідомість бідності. 

Втрата грошей або невдала інвестиція можуть стати необхідним уроком, який допоможе не робити ще більших помилок у майбутньому. І уникати цього уроку не потрібно.

Приклад: як це відбувається в психотерапії.

Якщо людина в результаті психотерапевтичних сесій переживає розчарування, наприклад, коли усвідомлює, що її стосунки побудовані на самообмані, це може стати потужним каталізатором зростання. Такий «прекрасний сум», як його називають психологи, хоч і приносить страждання, але разом з тим дозволяє рухатися до більш повноцінного та щасливого життя. Те саме відбувається і в стосунках з грошима: здатність пройти через фінансові втрати та розчарування є головною ознакою фінансової зрілості.

Пройшовши через розчарування, ми можемо змінити своє ставлення до грошей, стати більш гнучкими та сміливими у прийнятті рішень, що в кінцевому результаті дозволить покращити наше фінансове становище.

Приклади: 

Р. завжди вірив, що для того, щоб стати багатим, достатньо знайти одну просту швидку формулу. Він пробував різні стратегії, вкладав гроші в сумнівні проєкти, сподіваючись на швидкий прибуток. Після кількох невдалих інвестицій він зневірився і впав в депресію. 

О. навпаки уникала інвестицій, адже боялася втратити гроші. Цей страх мав глибокі корені: вона пам’ятала, як її батьки втратили заощадження під час однієї з фінансових криз, і підсвідомо перенесла цей досвід у власне життя. Проте через роки вона зрозуміла, що це переконання блокує її можливості.  Щоб подолати страх, О. вирішила звернутися до фінансового коуча та психолога. Разом зі спеціалістами вона:  

1. Визначила корені страху: виявила, що її боязнь пов'язана із пережитим досвідом родини та відсутністю фінансових знань.  

2. Створила план малих кроків: почала з невеликих інвестицій у перевірені інструменти, які не становили серйозного ризику для її бюджету.  

3. Регулярно відслідковувала емоції: навчилася відрізняти страх від раціональних сумнівів і фіксувати свої почуття у щоденнику фінансової роботи.  

4. Отримала базові знання у сфері фінансів: пройшла короткий курс з основ інвестування, що дало їй більше впевненості у прийнятті рішень.  

О. також розробила стратегію підготовки до можливих втрат: кожен невдалий інвестиційний крок вона аналізувала з точки зору отриманого досвіду, а не як особисту поразку. Наприклад, коли одна з її початкових інвестицій у стартап не принесла очікуваного прибутку, вона замість того, щоб зупинитися, зробила детальний аналіз причин і визначила нові критерії для вибору проектів. 

З часом О. побачила, що навіть невеликі інвестиції можуть приносити позитивний результат. Вона стала більш впевненою у своїх фінансових рішеннях і тепер бачить інвестиції не як ризик, а як можливість для зростання. Цей досвід не лише змінив її ставлення до грошей, а й допоміг сформувати глибше розуміння своїх страхів та обмежень.

Не бійтеся розчаруватися і помилятися, як казав Конфуцій, тільки помилки, які не виправляються, - ось справжні помилки.

Дитяче ставлення до грошей

Друга причина свідомості бідності - це дитяче, інфантильне ставлення до грошей. Психологи часто говорять, що очікування «легких» грошей затримує розвиток нашої самостійності та відповідальності у фінансовій сфері. В свою чергу несамостійність та безвідповідальність затримують фінансове зростання. І знову замкнене коло. 

Насправді, ви здивуєтеся, як багато людей мають дитяче ставлення до грошей. Це характеризується очікуванням, що гроші повинні матеріалізуватися в гаманці самі, без необхідності докладання зусиль. На цьому, до речі, побудовано більшість тренінгів зі швидкого збагачення. 

Дитяче ставлення до грошей схоже на дитячі мрії про подарунки від Діда Мороза, чарівну допомогу феї, або Поле Чудес. Але якщо у дитинстві такі думки є природними, то в дорослому віці вони формують інфантильність та залежність від інших, людина покладається тільки на зовнішні джерела фінансової підтримки, замість того щоб брати відповідальність на себе.

Яскравий приклад  американка Евеліна Адамс, яка двічі вигравала в лотереї великі суми (5 і 4 мільйони доларів). Здавалося б, це втілення «американської мрії», але реальність виявилася зовсім іншою. Менше, ніж за рік усі ці гроші зникли, і Евеліна повернулася до життя в трейлері. В інтерв'ю вона зізналася: «Виграти в лотерею - це не таке вже щастя, як багато хто думає. Я виграла, але потім тут же все втратила. Це було дуже жорстке падіння. Усі навколо намагалися отримати ці гроші, а я не вміла казати «ні». Тепер я знаю, що якби мені представився ще один шанс, я б вела себе набагато розумніше». 

Як на мене, якщо вона це зробила двічі, то шанси на те, що вона змінить свій сценарій втретє - невеликий. Адже якщо перший раз ви жертва, то другий - вже співучасник.

Такі приклади демонструють важливість не лише отримання грошей, але й уміння ними розпоряджатися. Багато людей вірять, що випадковий успіх або щасливий збіг обставин (шлюб, спадок, виграш) вирішать їхні фінансові проблеми, але насправді це лише ілюзії. 

Крім того, люди з мисленням бідності не цінують свій час, хоча саме час є найціннішим ресурсом, оскільки він невідновлюваний. Вони не лише хаотично витрачають гроші, але й безцільно розпоряджаються часом, дозволяючи обставинам керувати їхнім життям.

Натомість люди з мисленням багатства чітко планують своє майбутнє, створюють стратегії та дисципліновано працюють над досягненням своїх цілей. Це забезпечує їм стабільність і успіх у довгостроковій перспективі.

Віра, що хтось інший вирішує, скільки ми будемо заробляти

Ще один важливий аспект свідомості бідності - це переконання, що хтось інший контролює наші фінанси, тобто має право на це. Такі люди погоджуються на нижчу зарплату, або надають свої послуги безкоштовно, бо бояться втратити якісь майбутні, часто міфічні можливості. Вони можуть знижувати свою цінність, щоб пристосуватися та відповідати очікуванням інших, уникають встановлення чітких фінансових вимог та домовленостей.

Ця тема особливо актуальна для тих, хто думає що гроші необхідно «просити» замість того, щоб відчувати себе господарем своєї праці. 

Як ви гадаєте, звідки «ростуть ноги» таких відчуттів?.. 

........

Продовження про свідомість бідності та як з цим працювати ви можете знайти в моїй книзі "Гроші дивляться на тебе. Серія Психологія грошей".

 Купити електронну версію (e-book) можна тут за посиланням